Цікаво чи хтось читаючи назву поста зрозумів про який куточок України йде мова???
Ми продовжуємо відкривати для себе та для вас Закарпаття! Цього разу об’єктом подорожі став Хуст та його околиці. Вирушали ми в подорож поїздом Львів-Солотвино і якщо би не ніч, то змогли би побачити все Закарпаття! :)) Адже їде він через Ужгород, Чоп, Виноградів, до речі зупиняється в с. Королеве – таке відоме з історії України (тут знайдена найдавніша стоянка неандертальця на території України, 1 млн років тому) і нарешті Хуст. Їхати 10 годин, але можна виспатись, щоб мати сили на дослідження Хуста та його околиць.
На перший погляд і на останній теж 🙂 Хуст – невеличке місто, трохи схоже на Ужгород, але набагато вбитіше … невиправдано дороге. Зупинились ми в готелі “Карпати” зразу біля залізничного, він же й авто, вокзалу. Найдешевший номер – 500 грн (без сніданку). Готель гарний, ліфт, дизайнерський ремонт. Взагалі такий готель і він не один такий абсолютно не відповідають загальному враженню про місто. Готель суперовий, абсолютні 3 *, а місто аж дуже провінційне…
Поселились в готель і вирішили зразу ж підкорити Хустський замок! Розташований він на горі вулканічного походження. Так, так на вулкані… Замку з гори практично не видно. Спочатку гарна асфальтована дорога, потім напрямок, але нам то не завадило! Погода гарна, пташки співають, але в якійсь момент вже почало пропадати бажання карабкатись в гору. Хвилин 15 і перед нами відкрились руїни замку! Враження? Захоплює дух від масштабу,
його не передати фотографіями, але по тих руїнах, що залишились можна сказати, що це була потужна фортифікація. Не знаю, чи то я так люблю замки….
Замок почав будуватись в одинадцятому столітті для охорони копальні солі в Солотвино. Жоден з ворогів не міг взяти Хустський замок. Його “взяла” природа. Блискавка вдарила в Порохову вежу, вибухом була зруйнована переважна частина замку.замки…, але реально справляє враження! Дуже прикро, що напевно ще 5-10 років і ми не побачимо і цього! Тому що, держава не займається реконструкцією наших архітектурних памяток, а іноземцям не дозволяють! Отже, люди! Спишіть побачити те, на що багата наша країна!!!!
З замкової гори відкривається надзвичайно гарна панорама на місто, оточене горами, тут Ріка впадає в Тису.
Відчувши дух величної давнини спускаємось вниз. По дорозі до центру вирішили зайти в краєзнавчий музей Хуста. Не погана етнографічна екскпозиція до речі, але … як завжди наші музеї на мене наганяють лише сум…ну невже не можна зробити музей цікавим? Таким, щоб туди хотілось іти??? Маючи такі речі і так їх подавати. Як кажуть в народі “Вміла готувати та не вміла подавати”…
Загалом Закарпаття – благодатний регіон для рослин! Як же гарно зараз квітне магнолія! Повз такого чуда не можна пройти повз.
Центр Хуст не виличкий компактний, є пішохідна зона багато кафе, частина з них радянського типу. Нам сподобався ресторан-бар “Селена”. Смачно, гарна подача блюд, прийнятні ціни, отож радимо! З кількості відвідуючих ми зрозуміли. що не тільки ми радимо 😉
Ледь не забула! Ще одна цікава дрібничка, що зустрілась нам у Хусті. Тут людей запрошують у Казахстан на роботу. Так що Равшан і Джумшут вже не гастарбайтери, а роботодавці!
Після сніданку-обіду вирішили проїхатись околицями Хуста. Зразу на виїзді в сторону с. Іза розташована страусина ферма. Біля 50 страусів там зараз. Що мене вразило – це страусине яйце. Виявляється, що воно витримує до 150 кг, адже яйця висиджують самці. Короче, стаєш на яйце, стрибаєш, а йому все одно. Уявляєте яку силу ма маленький страусьонок, щоб вилупитись з того яйця???? Страуси дуже не прихотливі пташки і абсолютно вже адаптувались до місцевого клімата, так що не потребують особливих умов. Якщо Ви надумаєте і собі завести цих пташенят, то двотижневий малиш коштує 200 євро, а страусина сім’я 7 000 євро. До речі, ця ферма була першою на теренах України і саме з неї пішли страуси множитись Україною. Вхід на ферму 20 грн.
І ще! Один шановний страус вирішив станцювати нам шлюбний танець! Його можна переглянути тут: https://youtu.be/GTsfqYFQgFk
Рушаємо далі. А далі на нас чекає Іза – столиця лозоплетіння. От молодці закарпатці, знають як заробляти гроші. Правду кажуть, що там де закарпатець, там гроші )). Все село займається тим, що плетуть різні штучки з лози: від маленьких кошичків та шкатулочок до крісел-качалок. Єдине – не так я собі уявляла Ізу. Як досвідчений мандрівник я очікувала якогось базару, де купа всього плетеного. А в Ізі все продається в кожному дворі. Село розташоване вздовж траси і так можна виходити на початку і йти пішки вперед, заходячи в кожне подвір’я.
Останнім пунктом цього Хустського дня була оленяча ферма. Ви колись бачили одночасно більше ніж з півтори сотні оленів??? А ми бачили! Для дітей – то рай. Олені, барани, ослик, кози. Їх можна годувати, гладити… Задоволення 20 грн, а радості….!!!!
Все це і не тільки Ви можете побачите і самі, якщо пуститесь з нами в мандри Закарпаттям!