Бакота

Бакота

Коли ми чуємо про гори, то обов’язково в нашій уяві виринають українські сині Карпати. Хоча в нас є львівські Гологори, Кременецькі гори і Подільські Товтри. Саме Товтри, на відміну від інших гірських пасм, утворені не в результаті тектонічних рухів, а живими організмами. Інакше кажучи частина сучасної Тернопільської і Хмельницької області була колись дном неглибокого теплого моря протяжністю на 200 кілометрів, яке ми знаємо як Сарматське море. Аналогів у світі немає, хіба що за деякими геологічними показниками подібне є у США і Великій Британії.

Саме Сарматське море утворилось приблизно 20-15 млн. років тому. А от нижню межу його зникнення вказати доволі важко. Ось до прикладу Карта “Королівства Польського” видана 1569 року у Венеції Гастомо Густальді, де на місці сучасного Поділля  зображене Сарматське море, що свідчить про те, що у західних мандрівників було лише уявлення про наші землі.
Коли вода відійшла, в долинах залишилися проломи в яких течуть сучасні ріки, найбільшою серед таких є Дністер. Самі ріка робить числення вигини і коліна в результаті чого створює фантастичні краєвиди . Серед цих рельєфних ретроспектив і засновувались подільські міста: Бакота, Кам’янець, Заліщики . Якщо вам показують фото півострова на якому гарне і акуратне місто – то це Заліщики, якщо фортеця із казок –  то Кам’янець – Подільський. А от про Бакоту матеріалу мало, хоча і за ідеологічним, змістовним і історичним наповненням – це надзвичайної ваги місто.

Ба́кота село в Україні, що існувало до 1981 року, далі його дані були виключені з обігу, позаяк на Дністрі була побудована гідроелектростанція. Відомими є дві версії походження такої назви. Перша: “Бакота – “бокота” – кусень хліба ” з румунської, друга: “Бакота – бажане, чудове місце” (“ба” – приставка, корінь “кот”, “хот” – бажаний). І якщо ми з вами відправимось на місце, що було столицею Дністрянського Пониззя ХІІ – ХІІІ ст., то зрозуміємо самі, що ближчим є друга версія походження назви. Але оскільки ці землі були предметом зазіхань литовських князів, татар, потім князів Коріятовичів, польських феодалів Бакотська волость була прикордонною зоною, що проголосила себе незалежною і вільною від різних феодалів землею. В середині ХV століття Бакота втрачає своє стратегічне значення.

/

Сьогодні можна приїхати на вершину Білої Гори, яка височіє над водним плесом на 120 метрів. Спустившись нижче, натрапляємо на залишки скельного монастиря, заснованого приблизно в ХІ столітті. Монастир проіснував до 1960-их років. Ґрунтовні археологічні розкопки проводив професор і ректор університету св. Володимира в Києві Володимир Антонович в 1891-92 рр. Були віднайдені поховання монахів, залишки гвинтових сходів що вели від монастиря на вершину гори (в результаті завалу до нашого часу не збереглися). А також на шляху можна побачити джерела цілющої монастирської води. Але туристам від таких назв скучно і в народі їх називають «чоловічої сили», «жіночої сили» в залежності від статі основної частини відвідувачів.

Ще можна продовжувати за житла давніх людей, силурійські вапняки, глід і терен, що вкрили схили гори, але  людина в такій атмосфері мимоволі поринає в світ прекрасних відчуттів, неймовірних вражень і … думає про вічне. Наші предки прирівнювали похід в Гори, до походу в церкву. Казали, що гори живі, вони хочуть поділитись з нами енергією, мудрістю, наснагою та раціональністю. А Бакота – та таки справді «гарний вид».

P.S. Вже два сезони поспіль колектив TourU пропонує відпочинок на Дністрі. І це не від того, що ми придумали якесь нове відпочинкове місце. За часів другої Польщі в 1930 роках  в Заліщиках існував чудесний курорт і пляж, зі Львова туди спеціально курсував потяг.Навіть вже тоді окремо був нудиський пляж. За радянського часу наше Поділля дуже занехаялось, села обезлюднюються. Але природа подарувала нам гарний відпочинок біля води. Традиції треба відроджувати. Відкривайте для себе Україну і гарно відпочивайте!!!